Статья 5-я :: Газета «Глаголъ временъ» :: Миссионерское Духовное училище УПЦ

[Назад]

Медицина, наука та духовнiсть

Сьогодні у нас в гостях Асистент курса Геронтології та Геріатрії Полтавської Медицинської Стоматологічної Академії, прес-секретар Полтавської єпархії та редактор газети “Вісті Полтавської Єпархії” священик Георгій Звєрєв.

Питання: Батюшка, яке місце в житті православної людини має займати місце медицина?

Відповідь: Знаєте, це питання набагато важче, ніж може здатися на перший погляд. З одного боку, ми знаємо, що абсолютно все в руках Божих, і якщо Бог захоче, щоб людина одужала, то це може статися без медичної допомоги. Якщо ж не буде на те волі Божої, то найкращі ліки хворому не допоможуть. Тому я погоджуюся із думкою одного із древніх святителів, який говорив, що медицина, перш за все, потрібна, як прояв любові до ближнього. Медицина дає можливість лікарю, медсестрі, санітарці проявити оцю саму любов: полегшити страждання не тільки фізично, але й морально — бодай тим, щоб бути поряд. А хворому медицина дає можливість проявити своє терпіння, смирення перед волею Божою, і приняти і лікування, і всі його недоліки, всі проблеми, які пов'язані із болем та різними ускладненнями.

Питання: Деякі захворювання нервової системи лікуються такими різними методами як електросон і шокова терапія. Які це може визвати негативні наслідки і чи може це позитивно сказатися на здоров'ї людини?

Відповідь: Це справді досить різні методи лікування. Щодо електросну, то тут вплив може бути тільки на неврологічному рівні -на діяльність центральної нервової системи. Але в більшості випадків цей метод використовують при недугах, які мають зовсім не неврологічне походження. Часто такі розлади, які лікуються електросном, мають навіть не душевне походження, а духовне. І тому в даному випадку використання електросну буде паліативом. Воно може позитивно вплинути на нервову систему, але не забуваймо, що нервова система — це субстрат дії душі, тобто це точка прикладання сил душі. І подібне лікування буде прирівнюватися до такого випадку, коли в голові людини пухлина, а їй дають таблетки від головного болю. Воно буде симптоматичне, ефективність його буде мінімальна. Щодо шокової терапії, то завжди були її прибічники і противники. Але, на мій погляд, це є якраз той вид медицини, якого, хоча б з точки зору елементарної християнської моралі, потрібно триматися якнайдалі. З однієї сторони, наслідки для пацієнта будуть дуже важкі. З іншого боку перед лікарем постає така спокуса, коли він перетворюється майже в господаря життя пацієнта. У лікаря виникає велика спокуса безмежної влади над людиною. Він може нажати кнопку і хворий буде страждати, корчитися від болі. Ця процедура дає лікарю страшне ілюзорне уявлення керування особистістю.

Питання: Православна Церква називає аборт вбивством дитини. Але навіть медики-атеїсти, які не признають авторитету церковної думки, часто радять не робити аборт. На чому вони обосновують свої твердження?

Відповідь: Справа в тому, що аборт — це процедура, яка залишає після себе багато наслідків. Особливо, коли аборт зроблено при першій вагітності. Часто трапляється, що після її зриву жінки вже не можуть мати дітей. Багато жінок, які 20-30 років тому зробили аборт, на сьогоднішній день приходять до храму з різким осудом свого гріха. Вони говорять, що за те, що вони вбили своїх пер венців, Бог взагалі позбавив їх потомства. По-друге, Господь так створив людину, що коли жінка вагітніє, то в її організмі наступають певні зрушення: і біохімічні, і функціональні, — тобто зрушення всіх систем організму. І в цей час весь настрій іде на виношення дитини, на зберігання її, на народження. А коли цей процес переривається, то дуже часто виникають ускладнення, які можуть проявитися набагато пізніше, зокрема імунальні, гормональні розлади. Тому крім християнського погляду жоден нормальний лікар не може бути прибічником абортів. І, до речі, в підручниках, які абсолютно не обтяжені якимись православними ідеями, завжди підкреслюється, що потрібно вести найактивнішу пропаганду проти абортів.

Питання: На сьогоднішній день в Україні з'явилося багато народних цілителів. Як не дивно, серед народу іноді лунають відгуки про швидкі зцілення. Якої ви думки про це?

Відповідь: По-перше, я готовий повірити в те, що такі швидкі зцілення наявні. Не забувайте, що дуже часто хвороби мають функціональне походження. Немає якихось виражених органічних змін, не має пухлини, якогось тромбу, а порушується лише функція органу. І саме ці функціональні хвороби за допомогою одного тільки переконання можуть зникнути. І тому в багатьох випадках сам момент звертання до якогось народного цілителя. екстрасенса «бабки», які вже мають певну славу, справляє терапевтичний вплив. Людина може там нічого не отримати, але сама поява на «ясні очі» цілителя може позитивно вплинути на неї. Але найстрашніше те, що більшість народних цілителів користуються допомогою злих духів. Ми знаємо із слів святителя Луки Кримського, що «дух творить форми». Духовно можна впливати на людину дуже серйозно, і іноді виникає така ілюзія надшвидкого зцілення. За своє життя я ще не зустрічав жодного «зцілення», яке б не закінчувалось трагічно. Людина або втрачає душу, або отримує ще більше проблем зі своїм здоров'ям.

Питання: А як ставитися до тих, хто лікує виключно травами?

Відповідь: Це один із абсолютно нормальних і прийнятих методів лікування. Але за однією умовою. Дуже часто лікування травами є красивою ширмою звичайного чаклунства. Якщо познайомитися із ним поближче, то з'ясовується, що в процесі виготовлення деяких лікарських препаратів використовуються певні магічні формули, замовляння, спотворені церковні молитви. Але звичайна класична фітотерапія без всяких окультних додатків може багато в чому допомогти людині. Наприклад, більшість препаратів ми можемо отримувати як із природних джерел, так і синтетичним шляхом.

Питання: На сьогоднішній день наш світ прогресує як ніколи. Одним із нових досягнень науки і медицини є клонування. Існують факти, що науковці клонують тварин. А чи можливі такі експерименти з людиною?

Відповідь: Судячи з усього, вони не просто можливі, а відбуваються. Я зустрічав роботи з клонування певних тканин. А якщо абстрагуватися і подивитися на цю проблему в комплексі, то вченим рано чи пізно закортить зробити клонування людини в цілому. Коли змій спокушав Єву, то він сказав: «Будете як боги, будете безсмертними, будете знати «добро і зло, ви зможете все і ні від кого не будете залежити» (Бут.3:4-5). І от слова цієї спокуси до цих пір лунають в наших вухах, і іноді настільки сильно, що людині хочеться бути і безсмертною, і всемогутньою. З однієї сторони, тут дивне сполучення безумного бажання бути Богом, а з іншого боку, десь підспудного бажання повернутися до першого райського блаженства. І тому ці досліди колись будуть проводитися. Якщо навіть будуть створені найсуворіші засоби контролю, при кожному уряді заснуються якісь комісії з біоетики, все одно ці досліди матимуть своє місце в майбутньому. Які будуть результати? Я завжди схильний згадувати слова із псалмів Давида: «Якщо не Бог збудує дім, то дарма працювали будівничі». Якщо Бог попустить, то цілком можливо зробити якусь клоновану псевдолюдину, яка буде розмовляти, їсти і багато чого робити. Але це буде чергова Вавилонська вежа, яка при першому ж поштовсі розсипиться. В процесі її створення буде багато спокус. Люди не зможуть осягнути: “Як Бог це попустив?”. І в даному разі мені хочеться згадати слова одного досвідченого священика: «Читайте мої любі Біблію». Якщо уважно читати Святе Письмо, то ми побачимо, що всі ці спокуси вже були в різних формах. Це була Вавилонська вежа, це була спробі з'їсти плід із дерева пізнання добра і зла, тепер це клонування. Але всі ці явища одного порядку. І так як вони з'являються, так і закінчуються. Але закінчуються дуже сумно.

Питання: Якщо Бог послав людині хворобу для зцілення душі, то чи потрібно її лікувати?

Відповідь: Апостол Павло казав, що ми “живемо і вмираємо для Господа” (Рим.4:8). Якщо людина вирішила ради Господа Бога терпіти хворобу, без ремствування, без повстання, без вигуків до небес: «За що Господи», то це добре. Але, якщо людина, ґрунтуючись на церковному вченні всю надію покладає на Бога, а своє хворе тіло довіряє медикам, то цей випадок також є абсолютно правильним. Тобто, в даному випадку, щоб не робила хвора людина: або терпіла, або лікувалася — все це має бути для Господа.

Бесіду провів Носенко Олександр
студент 2 курсу Духовного училища

[Вверх]